«Сценарність» як основа формування драматичного жанру у Першому фортепіанному концерті К. С. Цепколенко

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269739

Ключові слова:

розробка сценарію, концерт-драма, індивідуальний проєкт

Анотація

Розглянуто новаторський метод композиторки Кармелли Цепколенко «Сценарна розробка музичного матеріалу», який є її ноу-хау і широко використовується при складанні творів різних жанрів. Пояснюючи дію сценарної розробки, композиторка говорить: «…сценарій існує тільки для композитора на момент творіння композиції. Це програма, яка дає поштовх уяві. І далі автор кодує в звуки і думки, і переживання, і відчуття космопланетарних тенденцій (такий собі вітер всесвіту), і прагнення суспільства, і відгомони власного генетичного коду, вираженого через блукаючий ген пам’яті, і багато іншого, що, врештірешт, становить композиторський контекст твору. Звичайно, він невідомий ні слухачеві, ні виконавцю. Сприймаючи або вивчаючи опус, представник публіки і музикант наповнюють його своїм змістом, розумінням, переживаннями, відчуттями [7, с. 218]. У статті покроково показано, як К. С. Цепколенко, дотримуючись принципів нових парадигм у сучасній естетиці, створює свій концерт-драму як індивідуальний проєкт — і за формою, і за структурою, і за особливостями взаємодії оркестрових груп і солістів. Театралізація здійснюється за рахунок надання інструментальним солістам та оркестровим групам індивідуально-особистісних якостей, що вступають у діалогічне спілкування з піаністом-солістом.

У статті представлені результати дослідження принципів театральності в симфонічній творчості композиторки, що знаходять вираз у драматургічній контрастності, монтажності композиції, мальовничості, «видимості» образів, відстороненості, картинності оповідання.

Посилання

Bulgakov M. A. Pismo Pravitelstvu SSSR. URL: https://lib.misto.kiev.ua/BULGAKOW/b_letter.dhtml (data obrascheniya: 27.08.2022).

Gasparov B. M. Iz nablyudeniy nad motivnoy strukturoy romana M. A. Bulgakova «Master i Margarita». URL: https://shakko.wordpress.com/2016/05/01 (data obrascheniya: 27.08.2022).

Gete J. V. Faust. Tragediya / Per. Z nim. M. Lukash. Ky`yiv: KETS, 2012. 399 s.

Zerkalov A. I. Etika Mihaila Bulgakova. M.: Tekst, 2004. 239 s.

Zavgorodnyaya G. F. Polifonicheskie osnovyi sovremennogo kompozitorskogo tvorchestva. Analiticheskie ocherki: monografiya. Odessa: Astroprint, 2012. 304 s.

Istoriya sozdaniya romana «Master i Margarita». URL: https://obrazovaka.ru/sochinenie/master-imargarita/istoriya-sozdaniya-romana.html (data obrascheniya: 27.08.2022)

Lunina A. Kompozitor v zerkale sovremennosti: v 2 t. K.: DUH I LITERA, 2015. T. 2. 472 s.

Perepely`cya M. Yu. Teatral`nist` u neteatral`ny`x muzy`chny`x zhanrax tvorchosti Karmelly` Cepkolenko : dy`s. … kand. my`stecztvoznavstva: 17.00.03. Ky`yiv, 2017. 276 s.

Tolstoy L. N. O Shekspire i o drame // L. N. Tolstoy. Sobr. soch.: v 22 t. M.: Hudozhestvennaya literatura, 1983. T. 15. S 258–314.

Tsodokov E. Berlioz. «Osuzhdenie Fausta» // Belcanto.ru: internet-portal. URL: https://www.belcanto.ru/faust-berlioz.html (data obrascheniya: 27.08.2022).

Bulgakov M. El Maestro y Margarita. Prólogo de Julio Travieso Serrano. México: Lectorum, 2004. 419 p.

Bulgakov M. El Maestro y Margarita. Prólogo de José María Guelbenzu. Madrid: Debate, 1990. 378 p.

Domínguez Michael Christopher. El Maestro y Margarita // Letras Libres. 2000. № 15. Р. 86–88, URL: https://www.letraslibres.com/mexico/el-maestro-y-margarita-mijail-bulgakov (last accessed: 27.08.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-29

Як цитувати

МІН, С. (2022). «Сценарність» як основа формування драматичного жанру у Першому фортепіанному концерті К. С. Цепколенко. Збірник наукових праць СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО, (18), 243–254. https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269739

Номер

Розділ

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА: СУЧАСНИЙ ВИМІР