Актуальний дискурс бойчукізму: ілюстративний цикл Б. Бланка та М. Фрадкіна 1935 року
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269719Ключові слова:
бойчукізм, дискурс, ілюстрації, наратив, макабр, «роман без героя»Анотація
Стаття присвячена детальному аналізу ілюстративного циклу двох українських художників, послідовників школи Бойчука — Бера Бланка (1897–1957) та Мойсея Фрадкіна (1904–1974) до відомого роману «Легенда про Уленшпігеля» (1867) бельгійського прозаїка Шарля де Костера. Їх графічна інтерпретація є водночас і відображенням тоталітарних протиріч їхньої епохи, і викликом її умовностям. Їхній актуальний дискурс не позбавлений приреченості: вони сучасники сталінської диктатури, вони також є її жертвами. Але вони намагаються метафорично показати жах свого часу, втілений, наприклад, у тортурах інквізиції, переслідуванні інакомислячих. Проте ілюстративний цикл Бера Бланка та Мойсея Фрадкіна — радше роман без героя. Вони воліють зображувати натовпи людей, охоплених стражданнями (як це було прийнято в школі Бойчука). Цікаво, що митці залишили поза увагою й комічний елемент роману Костера, який був відкритий митцями повоєнної доби на основі теорії сміхової культури Михайла Бахтіна. Проте ілюстративний цикл Бланка і Фрадкіна — не лише пам›ятка свого часу. Задовго до Другої світової війни та Голокосту вони вже передбачали світові катастрофи на матеріалі європейської історії XVI ст. При цьому вони не відмовлялися від експресивно-декоративного стилю, властивого своїм учителям, і навіть продовжували цей стиль, дещо видозмінюючи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
