Гіперреалізм струшеної свідомості
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.18.2022.269717Ключові слова:
гіперреалізм, Віталій Кравець, потворне, метафоризм, тілесно-низова сфера «всеросійського тіла», сарказм, сміховий абсурдизм, трагічний карнавал, компенсаторна функція сміхуАнотація
У статті проаналізовано трансформацію художньої свідомості більшості українських мистців в умовах путінської війни в Україні. Простежено, як варварство орків породило психологічний та творчий опір у мистецькому середовищі. Проаналізовано логіку в гротескно-знижувальній серії творів В. Кравця. Показано метод роботи художника з широким застосуванням змістовних метафор. Як критик жорстокості та варварства ворожої армії автор малюнків тілесно-низову сферу робить узагальнюючим образом «всеросійського тіла». Персонажі серії — монстри, їхні образи, по суті, — екскременти. Таким знижуючим є цей гротескний реалізм — гіперреалізм. Образне перекодування в малюнках В. Кравця доєднує його метод до концепції «трагічного карнавалу» німецького експресіонізму 1930–1950-х. Іронія та сарказм на межі жахливого унаочнюють актуальність серії малюнків, зображують буття на хисткому кордоні «життя — смерть». Сміх у творах художника змінює плюс на мінус.
Посилання
Bahtin M. M. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa. M.: Hudozh. lit., 1999. 543 s.
Ryumina M. T. Estetika smeha: Smeh kak virtualnaya realnost. M.: Editorial URSS, 2003. 320 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
