Використання просторової структури культурних ландшафтів для туристичних практик
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.16.2020.219993Анотація
Розглянуто та проаналізовано практику використання просторової структури культурних ландшафтів для туристичних практик. Висвітлено низку як українських, так і закордонних туристичних практик, які дозволяють моделювати творчі
культурні простори, а також вирішувати проблеми, пов’язані з сучасною трансформацією середовища існування локальних співтовариств — носіїв культурних цінностей.
Визначено, що культурний ландшафт є необхідним туристичним ресурсом для розвитку туристично-рекреаційної діяльності. Культурний ландшафт створює сприятливу основу для пізнання та репрезентації території. У рекреації та туризмі ландшафт можна розглядати як природно-антропогенне середовище, в якому відбуваються рекреаційно-туристичні процеси, та привабливі території з туристичними атракціями. На формуванні культурного ландшафту відбиваються особливості господарської діяльності території, її природа та культура, етнічні, духовні та сакральні особливості. Проаналізовано, що підхід до культурних ландшафтів як сформованих людською культурою пейзажів, в яких закарбовані їхні найсуттєвіші ознаки, притаманний й дослідженням сакрально-географічних об’єктів і явищ.
Досліджено та теоретично обґрунтовано використання просторової структури культурних ландшафтів для туристичних
практик.
Обґрунтовано, що культурний ландшафт представляє самостійну просторово-територіальну одиницю, в рамках якої природна і культурна спадщини збагачують одна одну. Навколишній культурний простір стає гармонійним, унікальним і привабливим як для громадян країни, так і для іноземних туристів.
Доведено, що використання просторової структури культурних ландшафтів тісно пов’язане з історико-культурною спадщиною та унікальною культурою місцевих громад, що передаються з покоління в покоління у вигляді звичаїв, обрядів, народних
свят та традиційних форм господарювання. Це відкриває можливості для розвитку нових напрямів туризму, дозволяє моделювати творчі культурні простори і вирішувати проблеми, пов’язані з сучасною трансформацією середовища існування локальних співтовариств — носіїв культурних цінностей.
Посилання
Abadzhi O. V. Nekotoryie aspektyi kulturologicheskogo potentsiala ponyatiya «kulturnyiy landshaft» // Evraziyskiy Soyuz Uchenyih. 2014. # 5–2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/nekotorye-aspektykulturologicheskogo-potentsiala-ponyatiya-kulturnyy-landshaft (last accessed: 19.01.2020).
Arseneva E. I. Kulturnyie landshaftyi Russkogo Severa i vozmozhnosti razvitiya ekologo-kulturnogo turizma: na primere Kenozerskogo natsionalnogo parka: dis. … kand. kulturologii: 24.00.01. Saratov, 2008. 181 s.
Burde P. Sotsiologiya sotsialnogo prostranstva / per. s fr.; otv. red. perevoda N. A. Shmatko. Moskva: Institut eksperimentalnoy sotsiologii; Sankt-Peterburg: Aleteyya, 2007. 288 s.
Vasilev A. Memorializatsiya i zabvenie kak mehanizmyi proizvodstva kulturnogo edinstva i raznoobraziya // Fundamentalnyie problemyi kulturologii: sb. st. po materialam kongressa / otv. red. D. L. Spivak. Moskva: Novyiy hronograf: Eydos, 2009. T. 6: Kulturnoe nasledie: Ot proshlogo k buduschemu. S. 56–68.
Vedenin Yu. A. Geografiya naslediya. Territorialnyie podhodyi k izucheniyu i sohraneniyu naslediya. Moskva: Novyiy Hronograf, 2018. 472 s.
Vedenin Yu. A. Kulturnyiy landshaft kak hranitel pamyati oykumenyi // Chelovek: Obraz i suschnost. Gumanitarnyie aspektyi. 2019. # 1 (36). S. 21–37.
Vedenin Yu. A., Kuleshova M. E. Kulturnyiy landshaft kak ob›ekt naslediya. Moskva: Institut Naslediya; Sankt-Peterburg: Dmitriy Bulanin, 2004. 620 s.
Volovy`k V. M. Etnokul`turni landshafty`: regional`ni struktury` i pry`rodokory`stuvannya: monografiya. Vinny`cya: TOV Vinny`cz`ka mis`ka drukarnya, 2013. 464 s.
Garbar G. A. Kul`turny`j tury`zm v konteksti masovoyi kul`tury` // Gumanitarny`j visny`k Zaporiz`koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi. 2014. # 56. S. 140–148.
Grankina V. I., Medvid` L. I. Ponyattya kul`turnogo landshaftu // Mizhnarodny`j ta nacional`ny`j dosvid suspil`no-geografichnogo rozvy`tku tury`sty`chnoyi galuzi v umovax yevrointegraciyi: tezy` dopovidej Mizhnar. nauk.-prakt. konf. / red. kol.: T. D. Shherban (gol.) ta in. Mukachevo: RVV MDU, 2018. S. 12–15.
Deny`sy`k G. I., Bondar V. V. Ob›yekty` nacional`noyi spadshhy`ny` v strukturi suchasny`x landshaftiv Ukrayiny` // Industrial`na spadshhy`na v kul`turi i landshafti: materialy` III Mizhnar. nauk. konf. (m. Kry`vy`j Rig, 1–4 zhovtnya 2008 r.): u 2 ch. / redkol.: V. L. Kazakov (vidp. red.) ta in. Ch. 1. Kry`vy`j Rig: Vy`davny`chy`j dim, 2008. S. 184–192.
Zhizn i tainstvennaya smert Lyudviga II Bavarskogo. URL: http://www.partner-inform.de/partner/detail/2015/9/230/7603/zhizn-i-tainstvennaja-smert-ljudviga-ii-bavarskogo (last accessed: 14.11.2019).
Zamyatin D. N. Kultura i prostranstvo. Modelirovanie geograficheskih obrazov. Moskva: Znak, 2006. 488 s.
Ikonnikova S. N. Istoriya kulturologicheskih teoriy: kulturnoe prostranstvo kak tsennost i natsionalnoe dostoyanie. Sankt-Peterburg: Piter, 2005. 474 s.
Ilin V. I. Proshloe mesta kak resurs sovremennogo brendinga // Brending malyih i srednih gorodov Rossii: opyit, problemyi, perspektivyi: materialyi mezhdunar. nauch.-prakt. konf. (g. Ekaterinburg, 24 aprelya 2015 g.) / red. A. M. Britvin. Ekaterinburg: Uralskiy universitet, 2015. S. 40–43.
Isachenko T. E. Etnicheskiy turizm kak faktor degradatsii i sohraneniya traditsionnogo kulturnogo landshafta // Sovremennyie problemyi servisa i turizma. 2014. # 1. S. 61–68.
Kaganskiy V. L. Prostranstvennyie zakonomernosti kulturnogo landshafta sovremennoy Rossii: avtoref. dis. … dokt. geogr. nauk: spets. 25.00.23, 25.00.24. Moskva: Institut geografii RAN, 2012. 40 s.
Kalinina G. N., Tikunova S. V. Kulturnyiy landshaft kak sfera prostranstvennyih predstavleniy i kodov kulturyi // Nauka. Iskusstvo. Kultura. 2016. # 3 (11). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kulturnyylandshaft-kak-sfera-prostranstvennyh-predstavleniy-i-kodov-kultury (last accessed: 19.01.2020).
Kalutskov V. N. Landshaft v kulturnoy geografii. Moskva: Novyiy hronograf, 2008. 320 s.
Kuleshova M. E. Kulturnyie landshaftyi, ih mesto v spiske Vsemirnogo naslediya i perspektivyi Rossiyskogo predstavitelstva // Nasledie i sovremennost = HeritageandModernTimes. 2018. # 1 (4). S. 111–130.
Kuleshova M. E. Kulturnyiy landshaft kak nasledie. Obschie predstavleniya, aktualizatsiya tsennosti, issledovatelskie podhodyi // Selskie kulturnyie landshaftyi: rekomendatsii po sohraneniyu i ispolzovaniyu. Moskva: Eko Tsentr «Zapovedniki», 2013. S. 12–39.
Kuskov A. S. Kulturnyie landshaftyi i turizm: evolyutsiya kontseptsiy i predstavleniy, prostranstvo vzaimodeystviya // Geografiya i turizm: sb. nauchn. trudov. Perm: PGU, 2006. S. 115–134.
Kuskov A. S., Arseneva E. I. Kulturnyiy landshaft kak resurs dlya razvitiya reguliruemogo turizma: sovremennyie predstavleniya i podhodyi k tipologii // Ustoychivoe razvitie turizma: napravleniya, tendentsii, tehnologii: sb. materialov mezhdunar. nauchn.-prakt. konf. Ulan-Ude: BIP, 2005. S. 15–25.
Lavrenova O. A. Prostranstva ismyislyi: Semantika kulturnogo landshafta. Moskva: Institut Naslediya, 2010. 330 s.
Lyubiceva O. O. Kul`turologichny`j pidxid v geografiyi i landshaft yak indy`kator kul`tury` // Lyudy`na v landshafti XXI stolittya: gumanizaciya geografiyi. Problemy` postneklasy`chny`x metodologij. Ky`yiv, 1998. S. 135–137.
Otnyukova M. S. Konstruirovanie dostoprimechatelnostey turizma: sotsiologicheskiy analiz zarubezhnogo i otechestvennogo opyita // Goroda regiona: kulturno-simvolicheskoe nasledie kak gumanitarnyiy resurs buduschego: materialyi nauch.-prakt. konf. Saratov, 2003. S. 203–206.
Pashhenko V. M. Metodologiya postneklasy`chnogo landshaftoznavstva: monografiya. Ky`yiv, 1999. 284 s.
Pleschenko V. I. O polozhitelnyih eksternaliyah irratsionalnyih proektov: dvortsyi i zamki korolya Lyudviga II Bavarskogo // Kulturologicheskiy zhurnal. 2018. # 2 (32). URL: http://cr-joumaLm/ms/joumals/442.html&jJd=35 (last accessed: 17.08.2018).
Tyutyunnik Yu. G. Onaslezhivanie landshafta. Kiev: Izdatelsko-pechatnyiy kompleks Universiteta «Ukraina», 2010. 212 s.
Urri Dzh. Mobilnosti / per. s angl. A. V. Lazareva, vstup. statya A. V. Harlamova. Moskva: Praksi, 2012. 576 s.
Chernyaeva T. I., Sharkova G. N. Turizm: proizvodstvo mest ili proizvodstvo neravenstv // Vestnik Moskovskogo universiteta. Ser. 18. Sotsiologiya i politologiya. 2007. # 4. S. 36–46.
Shirinkin P. S. Problemyi i perspektivyi vovlecheniya simvolicheskih resursov v sferu turizma (na primere Permskogo kraya) // Sovremennyie problemyi servisa i turizma. 2016. # 3. S. 99–107.
Cosgrove D. E. Social Formation and Symbolic Landscape. Madison: The Univ. of Wiscons in Press, 1998. 332 p.
European Rural Heritage. Observation Guide. CEMAT. 2003. 99 p. URL: http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/heritage/CEMAT/VersionGuide/ (last accessed: 06.05.2020).
Fowler P. J. World Heritage Cultural Landscapes 1992–2002 // World Heritage Papers 6. UNESCO World Heritage Center, 2003. 140 p.
Integrating Ecology and Economics in Whistler’s Shifting Landscape. Whistler Museum and Archives. 2006. 16 p.
MacCannell D. Staged Authenticity: Arrangements of Social Space in Tourist Setting // American Journal of Sociology. 1973. 79 (3). P. 589–603.
Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention. UNESCO, WHC. 1999. № 99/2. URL: https://whc.unesco.org/archive/opguide97-99changes.pdf. (last accessed: 29.10.2020)
Urry J. Consuming Places. London: Routledge, 1995. 264 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Степан ДИЧКОВСЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
