Композиторська школа як предмет наукового вивчення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31500/2309-8813.16.2020.219992

Анотація

Досліджено явище композиторської школи, яке посідає вагоме місце в історії культури та є культуротворчим
феноменом, що потребує ґрунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов’язана
з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала
у цьому значну роль. Композитор ніколи не обмежувався самою лише творчістю, а наполегливо впроваджував у життя свої
духовні ідеали, привертаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас, позиція митця залежала від історико-політичних
обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і до творчості окремого художника —
поета, скульптора, композитора тощо. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої
на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв’язку з науковою школою становить мету цієї статті.

Біографія автора

О. Дмитрієва, ІПСМ НАМ України

postgraduate student

Посилання

Antonov, A. (1995) Preemstvennost i vozniknovenie novogo znaniya v nauke. Moscow: Izd-vo MGU.

Bakhtin, M. (1979) Estetika slovesnogo tvorchestva; comps. S. G. Bocharov, G. S. Bernshteyn, L. V. Deryugina, S. S. Averintseva, and S. G. Bocharova. Moscow: Iskusstvo, 424 s.

Boyko, E. (1977) ‘Fenomen preemstvennosti v razvitii nauchnoy shkolyi (na materiale shkolyi lineynyih kolebaniy Mandelshtama-Antonova)’ in Shkoly v nauke: Sb. st. Moscow: Nauka, pp. 319–346.

Gasilov, V. (1977) ‘Nauchnaya shkola-fenomen i issledovatelskaya programma naukovedeniya’ in Shkoly v nauke: Sb. st. Moscow: Nauka, p. 119–153.

Dedusenko, Zh. (2002) Ispolnitelskaya pianisticheskaya shkola kak rod kulturnoy traditsii [Ph.D. thesis, Tchaikovsky Kyiv State Conservatory].

Ivanova, S. (2006) Kompozitor: ocherki po istorii profesii: [Ph.D. thesis abstract, Tchaikovsky Moscow State Conservatory].

Kucherenko, S. (2017) “Kvadra-matrychnyi pidkhid u vyvchenni yavyshcha “shkola”’, in Mizhnarodnyi visnyk: kulturolohiia, filolohiia, muzykoznavstvo, iss. II (9), pp. 200–206.

Markaryan, E. (1983) Teoriya kultury i sovremennaya nauka: Logiko-metodologicheskiy analiz. Moscow: Mysl.

Miroshnychenko, S. (1981) ‘Kompozytorskyi profesionalizm yak katehoriia muzykoznavstva’, Ukrainske muzykoznavstvo, vol. 16, pp. 17–31.

Samoilenko, O. (2002) ‘Suchasne vitchyzniane muzykoznavstvo u dialozi z kulturolohiieiu’, Ukrainske muzykoznavstvo, vol. 31, pp. 5–15.

Sarayev, I. (2016) Shkoly v muzyikalnom iskusstve. Kursk: Uchitel.

Suhina, I. (2017) ‘Tsennosti kak sinergeticheskie determinantyi kulturno-istoricheskogo protsessa: filosofsko-antropologicheskiy aspekt problemy’, Rossiyskiy gumanitarnyiy zhurnal, vol. 6, no. 6, pp. 494–504. DOI: 10.15643/libartrus-2017/6.5.,

Terenteva, N. (1994) Istoriya i teoriya muzyikalnoy pedagogiki i obrazovaniya: Uchebnoe posobie: v 2 chastyah, vol. 2. Saint Petersburg: Obrazovanie.

Yarantseva, N. (1990) Preemstvennost i vzaimodeystvie kultur v hudozhestvennoy zhizni obschestva. Kyiv: Nauk. dumka.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-24

Як цитувати

Дмитрієва, О. (2021). Композиторська школа як предмет наукового вивчення. Сучасне мистецтво, (16), 107–114. https://doi.org/10.31500/2309-8813.16.2020.219992

Номер

Розділ

Статті