Мистецькі пріоритети інновацій театру: виклики часу чи втеча від архаїки сприйняття?
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.15.2019.185942Ключові слова:
сценічне мистецтво, виклики сучасності, постмодернізм, постдраматичний театр, мистецькі пріоритети інноваційАнотація
З’ясовано, що «театр сучасності», який прагне бути завжди надактуальним, як мистецтво постулювання пріоритету нового поля культури й розкриття траєкторії його динаміки у нових вимірах ініціює найбільш дієві принципи апеляції до свідомості. Тож у звичному багатоголоссі форм представлення театром ідей сьогодення з недавнього часу чути нову інтонацію, яка не визначається звичними рамками і детермінується факторами особливого порядку, зокрема концепцією постдраматизма, що несе в собі новий театральний «фермент», нове світорозуміння.
У світлі того, що стала ситуація в мистецтві висуває на перший план уявлення щодо формування сучасного образу світу, актуалізується вектор еволюції мистецтв в сенсі принципово нового типу візуальності й домінування візуально орієнтованої форми мистецтва сьогодення як такого. Тим самим сучасний театр, іменований нерідко постдраматичним, природа якого полягає, головним чином, в глобальній тенденції відриву від традиції драматизму, стає впливовим інструментом, що розширює горизонти загостреної емпатії і бачення в рамках домінуючої візуальної стратегії, яка стирає кордони традиційної художньої естетики, поглиблюючи жанрово-видові зв’язки, вимагаючи постійного оновлення уявлень про можливості мистецтва і його злиття з тими областями життя, що раніше ніколи не сприймалися в художньому контексті.
Посилання
Asmut B. Vstup do analizu dramy`. Zhy`tomy`r: Vy`d-vo ZhDU im. I. Franka, 2014. 220 s.
Bentli E. Zhizn dramyi. M., 2004. S. 175–177.
Bodriyar Zh. Sy`mulyakry` i sy`mulyaciya. K.: Vy`d-vo Solomiyi Pavly`chko, 2004. 230 s.
Vvedenie v teatrovedenie: uch. posob. SPb.: SPbGATI, 2011. 367 s.
Korniyenko N. Nelinijne teatro(my`stecztvo)znavstvo: postneklasy`chny`j landshaft. Vid Fausta do Proteya: monografiya. Ky`yiv: Al`terpres, 2013. 263 s.
Kornienko N. Priglashenie k Haosu. Teatr (hudozhestvennaya kultura) i sinergetika. Popyitka nelineynosti: monografiya. Kiev: NTsTI im. Lesya Kurbasa, 2010. 277 s.
Lemann H.-T. Postdramaticheskiy teatr. M.: ABCdesing, 2013. 312 s.
Lotman Yu. M. Teatralnyiy yazyik i zhivopis (K probleme ikonicheskoy ritoriki) // Stati po semiotike kulturyi i iskusstva. SPb.: Akademicheskiy proekt, 2002. S. 388–400. (Seriya «Mir iskusstv»).
Mankovskaya N. B., Byichkov V. V. Iskusstvo tehnogennoy tsivilizatsii v zerkale estetiki // Voprosyi filosofii. 2011. # 4. S. 62–72.
Tazetdinova P. P. Teatralnost v kontekste nauchnyih predstavleniy: monografiya. Kazan, 2011. 300 s.
Postmodernizm: Entsiklopediya / sost. i nauch. red. A. A. Gritsanov, M. A. Mozheyko. Minsk: Interpresservis; Knizhnyiy Dom, 2001. 1040 s.
Fisher-Lihte E. Estetika performativnosti. M., 2015.
Chetina E. Drama i teatr 2000-h godov // Svobodnaya myisl: zhurnal. 2009. # 3. S. 82.
Shumakova S. M. Konceptual`ne pole my`stecztva: bezprecedentni vy`kly`ky` suchasnosti j ambiciyi novogo obrazotvorennya // Kul`turologichny`j al`manax. Ky`yiv, 2017. Vy`p. 4. C. 78–80.
Chilvers I., Glaves-Smith J. Dictionary of Modern and Contemporary Art. Oxford: Oxford University Press, 2015. 245 p.
Fischer-Lichte E. Revivals of Choric Theatre as Utopian Visions // Choruses, Ancient and Modern. Oxford: Oxford University Press, 2013. P. 347–363.
Fuchs Е. The Death of Character: Perspectives on Theater After Modernism. Bloomington: Indiana University Press, 1996. 234 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Світлана ШУМАКОВА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
