DOI: https://doi.org/10.31500/2309-8813.15.2019.185942

Мистецькі пріоритети інновацій театру: виклики часу чи втеча від архаїки сприйняття?

Світлана ШУМАКОВА

Анотація


З’ясовано, що «театр сучасності», який прагне бути завжди надактуальним, як мистецтво постулювання пріоритету нового поля культури й розкриття траєкторії його динаміки у нових вимірах ініціює найбільш дієві принципи апеляції до свідомості. Тож у звичному багатоголоссі форм представлення театром ідей сьогодення з недавнього часу чути нову інтонацію, яка не визначається звичними рамками і детермінується факторами особливого порядку, зокрема концепцією постдраматизма, що несе в собі новий театральний «фермент», нове світорозуміння.

У світлі того, що стала ситуація в мистецтві висуває на перший план уявлення щодо формування сучасного образу світу, актуалізується вектор еволюції мистецтв в сенсі принципово нового типу візуальності й домінування візуально орієнтованої форми мистецтва сьогодення як такого. Тим самим сучасний театр, іменований нерідко постдраматичним, природа якого полягає, головним чином, в глобальній тенденції відриву від традиції драматизму, стає впливовим інструментом, що розширює горизонти загостреної емпатії і бачення в рамках домінуючої візуальної стратегії, яка стирає кордони традиційної художньої естетики, поглиблюючи жанрово-видові зв’язки, вимагаючи постійного оновлення уявлень про можливості мистецтва і його злиття з тими областями життя, що раніше ніколи не сприймалися в художньому контексті.


Ключові слова


сценічне мистецтво; виклики сучасності; постмодернізм; постдраматичний театр; мистецькі пріоритети інновацій

Повний текст:

PDF

Посилання


Asmut B. Vstup do analizu dramy`. Zhy`tomy`r: Vy`d-vo ZhDU im. I. Franka, 2014. 220 s.

Bentli E. Zhizn dramyi. M., 2004. S. 175–177.

Bodriyar Zh. Sy`mulyakry` i sy`mulyaciya. K.: Vy`d-vo Solomiyi Pavly`chko, 2004. 230 s.

Vvedenie v teatrovedenie: uch. posob. SPb.: SPbGATI, 2011. 367 s.

Korniyenko N. Nelinijne teatro(my`stecztvo)znavstvo: postneklasy`chny`j landshaft. Vid Fausta do Proteya: monografiya. Ky`yiv: Al`terpres, 2013. 263 s.

Kornienko N. Priglashenie k Haosu. Teatr (hudozhestvennaya kultura) i sinergetika. Popyitka nelineynosti: monografiya. Kiev: NTsTI im. Lesya Kurbasa, 2010. 277 s.

Lemann H.-T. Postdramaticheskiy teatr. M.: ABCdesing, 2013. 312 s.

Lotman Yu. M. Teatralnyiy yazyik i zhivopis (K probleme ikonicheskoy ritoriki) // Stati po semiotike kulturyi i iskusstva. SPb.: Akademicheskiy proekt, 2002. S. 388–400. (Seriya «Mir iskusstv»).

Mankovskaya N. B., Byichkov V. V. Iskusstvo tehnogennoy tsivilizatsii v zerkale estetiki // Voprosyi filosofii. 2011. # 4. S. 62–72.

Tazetdinova P. P. Teatralnost v kontekste nauchnyih predstavleniy: monografiya. Kazan, 2011. 300 s.

Postmodernizm: Entsiklopediya / sost. i nauch. red. A. A. Gritsanov, M. A. Mozheyko. Minsk: Interpresservis; Knizhnyiy Dom, 2001. 1040 s.

Fisher-Lihte E. Estetika performativnosti. M., 2015.

Chetina E. Drama i teatr 2000-h godov // Svobodnaya myisl: zhurnal. 2009. # 3. S. 82.

Shumakova S. M. Konceptual`ne pole my`stecztva: bezprecedentni vy`kly`ky` suchasnosti j ambiciyi novogo obrazotvorennya // Kul`turologichny`j al`manax. Ky`yiv, 2017. Vy`p. 4. C. 78–80.

Chilvers I., Glaves-Smith J. Dictionary of Modern and Contemporary Art. Oxford: Oxford University Press, 2015. 245 p.

Fischer-Lichte E. Revivals of Choric Theatre as Utopian Visions // Choruses, Ancient and Modern. Oxford: Oxford University Press, 2013. P. 347–363.

Fuchs Е. The Death of Character: Perspectives on Theater After Modernism. Bloomington: Indiana University Press, 1996. 234 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Асмут Б. Вступ до аналізу драми. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 220 с.

Бентли Э. Жизнь драмы. М., 2004. С. 175–177.

Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. К.: Вид-во Соломії Павличко, 2004. 230 с.

Введение в театроведение: уч. пособ. СПб.: СПбГАТИ, 2011. 367 с.

Корнієнко Н. Нелінійне театро(мистецтво)знавство: постнекласичний ландшафт. Від Фауста до Протея: монографія. Київ: Альтерпрес, 2013. 263 с.

Корниенко Н. Приглашение к Хаосу. Театр (художественная культура) и синергетика. Попытка нелинейности: монография. Киев: НЦТИ им. Леся Курбаса, 2010. 277 с.

Леманн Х.‐Т. Постдраматический театр. М.: ABCdesing, 2013. 312 c.

Лотман Ю. М. Театральный язык и живопись (К проблеме иконической риторики) // Статьи по семиотике культуры и искусства. СПб.: Академический проект, 2002. C. 388–400. (Серия «Мир искусств»).

Маньковская Н. Б., Бычков В. В. Искусство техногенной цивилизации в зеркале эстетики // Вопросы философии. 2011. No 4. С. 62–72.

Тазетдинова P. P. Театральность в контексте научных представлений: монография. Казань, 2011. 300 с.

Постмодернизм: Энциклопедия / сост. и науч. ред. А. А. Грицанов, М. А. Можейко. Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. 1040 с.

Фишер-Лихте Э. Эстетика перформативности. М., 2015.

Четина Е. Драма и театр 2000-х годов // Свободная мысль: журнал. 2009. No 3. С. 82.

Шумакова С. М. Концептуальне поле мистецтва: безпрецедентні виклики сучасності й амбіції нового образотворення // Культурологічний альманах. Київ, 2017. Вип. 4. C. 78–80.

Chilvers I., Glaves-Smith J. Dictionary of Modern and Contemporary Art. Oxford: Oxford University Press, 2015. 245 p.

Fischer-Lichte E. Revivals of Choric Theatre as Utopian Visions // Choruses, Ancient and Modern. Oxford: Oxford University Press, 2013. P. 347–363.

Fuchs Е. The Death of Character: Perspectives on Theater After Modernism. Bloomington: Indiana University Press, 1996. 234 p.





ISSN: 2309-8813 (Print), e-ISSN: 2663-0362