Точка проекції на часи «плавильного котла» або Інформація як інструмент дезінформації (Україна на Венеційській Бієнале 2019)
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.15.2019.185918Ключові слова:
Венеційська Бієнале, український проект, інформація, постправда, фейк, новітні технології, куратор, художникАнотація
Автор статті, спираючись на 18-літній досвід спостереження та дослідження участі українських художників у Венеційській Бієнале, аналізує участь України 2019 року і демонструє похибки та знахідки учасників процесу й власне самих митців. Досліджено причини того, чому національний проект України на Венеційській бієнале «Падаюча тінь “Мрії” на сади Джардіні» не отримав високих критичних оцінок, а також чому Україна вже не вперше представляє на Бієнале нецікаві проекти, що не відповідають умовам, вимогам виставки, а також міжнародним стандартам.
Стаття створена на основі уважного ознайомлення з кураторською виставкою Ральфа Ругоффа в Арсеналі та низкою національних експозицій у Джардіні.
Посилання
Олеся Авраменко. Зламане лезо //Образотворче мистецтво #3, 2005. Сс. 107–109.
https://ukr.lb.ua/culture/2019/05/13/426688_vidkrita_grupa_vsih_privablyuie.html
http://prostory.net.ua/ua/krytyka/455-ten-otkrytoj-gruppy
https://lb.ua/culture/2018/11/19/412824_ten_mechti_tsena.html
https://lb.ua/blog/larisa_venediktova/427349_ofitsiyna_ponaroshka
https://lb.ua/culture/2019/05/13/426634_ukraina_venetsianskoy.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олеся АВРАМЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
