Композиційність у сучасній образотворчості: поліфонія чи какофонія?
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152245Ключові слова:
образотворче мистецтво, композиція, сучасне мистецтвоАнотація
Стаття розглядає проблеми композиційності, гармонійності твору у сучасному мистецтві, доводячи, що органічна єдність твору можлива лише за умови дотримання композиційних законів. Важливого значення автор надає аналізові «візуального діалогу» мистецького твору і глядача, роблячи акцент на тому, що завдяки такому підходу відкривається можливість проникнути у зміст твору, відчути образ загалом. На переконання автора, композиційне сприйняття слугує необхідним інструментом, щоб вміти бачити і відчувати художній твір. У сучасному мистецтві відбуваються процеси «розгармонізації» твору, і автор статті доводить, що за таких умов мистецтво виступає у ролі своєрідного «комунікативного поля», де відбувається діалог різних компонентів, що формують загальну культуру. Композиція виступає зв’язуючим компонентом, даючи можливість панорамного погляду на світ. Мистецький твір є своєрідним виразником естетики, інтелігентності, інтелектуального рівня митця, мірилом його моральних якостей. «Провокативність» сучасного мистецтва теж лежить у контексті цього дискурсу; відображаючи авторські рефлексії на виклики і подразники, вона, тим не менше, має свої власні «межі дозволеного». На конкретних прикладах автор статті доводить, що опанування законів композиційного мислення спричиняє наявність цих меж, здатність розрізняти статику і динаміку сюжету. Проводячи паралелі у сприйнятті композиції і декомпозиції художником і мистецтвознавцем, автор показує спільне і відмінне у підходах до аналізу одного й того ж твору. Процес композиційного мислення складається з чуттєвої та раціональної сторін, що виступають у тісній взаємодії. Працюючи над художнім образом, митець продумує художню дію, у той час як критик рухається зворотнім шляхом. Композиційне мислення породжує думки, конструктивно-пластичне вираження поставленого завдання. Для його вирішення художник здійснює пошукову роботу, відтворює асоціативне моделювання, трансформуючи простір картини, римуючи угрупування форм. Критик, намагаючись осягнути сенси, закладені у творі, теж користується композиційним мисленням. Тільки процес розкрутки його творчої думки зворотний. Від того, наскільки досконало одні й інші володіють навичками композиційного мислення і сприйняття — залежить результат успішності їх фахової діяльності.
За таких умов відкривається сучасна поліфонічність звучання, за інших звук набуває какофонічних характеристик. Що з цього обирати — вирішати митцю.
Посилання
Gergel` Ye. L. Psy`xologichni osobly`vosti formuvannya kreaty`vny`x zdibnostej. Centr. in-t pislyady`plom. ped. osvity` APN Ukrayiny`. K.: 2007. 20 s.
Loboda O. V. Kreaty`vnist` yak osnova psy`xichnogo zdorov›ya osoby`stosti // Nauka i osvita. Ky`yiv, 2010. # 3. S. 61–65.
Maksy`menko O. Dy`zajners`ka osvita — pedagogichna kul`tura // My`stecztvo ta osvita. Ky`yiv, 2005. # 3. S. 16.
Muzy`chenko Yu. Rozvy`tok tvorchy`x zdibnostej majbutnix uchy`teliv — peredumova formuvannya mobil`nosti // Ridna shkola. Ky`yiv, 2006. # 9. 32 s.
Pichkur M. Trening z kompozy`ciyi dlya majbutn`ogo vchy`telya obrazotvorchogo my`stecztva // My`stecztvo ta osvita. Ky`yiv, 1999. # 1. 46 s.
Stas` M. I. Metody`ka formuvannya tvorchy`x zdibnostej majbutnix uchy`teliv obrazotvorchogo my`stecztva: [avtoref. dy`s... kand. ped. nauk]. Nacz. ped. un-t im. M. P. Dragomanova. K., 2007. 55 s.
Turchy`n V. V. Sy`stema rozvy`vayuchy`x dy`zajn-ob›yektiv yak element formuvannya proektno-obraznogo my`slennya // Trady`ciyi ta novaciyi u vy`shhij arxitekturno-xudozhnij osviti: Zb. st. Xarkiv, 1999. # 1. S. 32.
Turchy`n V. V. Bazovi aspekty` procesu formuvannya proektno-obraznogo my`slennya // Visny`k Xarkiv. derzh. akademiyi dy`zajnu i my`stecztv. Xarkiv, 2002. # 6. S. 265–267.
Sveshny`kov A. V. Kompozy`cy`onnoe mыshleny`e v y`zobrazy`tel`nom y`skusstve: avtoref. dy`s... doktora y`skusstvovedeny`ya: 17.00.09. Ros. gos. ped. un-t y`m. A. Y`. Gercena. Sankt-Peterburg, 2004. 52 s.
Muzy`ka O. Kompozy`cijni zdibnosti yak osnova xudozhn`o-tvorchoyi diyal`nosti majbutnix uchy`teliv obrazotvorchogo my`stecztva // Problemy` pidgotovky` suchasnogo vchy`telya. 2010. # 2. S. 18–23.
Kajdanovs`ka O. O. Formuvannya tvorchogo my`slennya majbutnix uchy`teliv obrazotvorchogo my`stecztva v procesi vy`vchennya osnov kompozy`ciyi: dy`s.... kand. ped. nauk: 13.00.02. K., 2004. 248 s.
Gry`gor›yeva V. B. Formuvannya navy`chok kompozy`cijnoyi diyal`nosti na pochatkovomu etapi navchannya (v sy`stemi pidgotovky` xudozhny`kiv-pedagogiv): avtoref. dy`s. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk: specz. 13.00.02 «Teoriya ta metody`ka navchannya» (obrazotvorche my`stecztvo). Odesa, 1998. 20 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наталія Ніколайчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
