Подія в історії мистецтва: виробництво статусу
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152240Ключові слова:
Факт, статус факту (елементарний, медійний, прихований, прагматичний, культурний), подія, явище, реліквіяАнотація
Загальна історія, історія виконавського мистецтва, як і театральна режисура, збігаються в одному зі своїх завдань: створенні історії (вигаданої або правдивої), виробництві події засобами своєї науки або мистецтва з опорою на історичні джерела у науковців або на текст драми — у режисера. Це означає, що дослідн ицькі методи загальної історії, як і методи режисерського аналізу, можуть бути запозичені історією перформативного мистецтва, тим більше що ключові поняття, на які спираються названі галузі — факт і подія, — збігаються. У дискусіях з приводу природи наукового факту можна виокремити кілька найголовніших підходів, серед яких: факт — це повідомлення якогось джерела, свідка і т. ін.; факт — це те, що сталося насправді; науковий факт — це конструкт, створений дослідником у результаті аналізу, зіставлення й узагальнення одиничних елементарних фактів, слідів якоїсь події. Ще більше розбіжностей існує у визначенні поняття подія. Недостатня чіткість у визначенні цих і деяких інших пов’язаних з ними понять зумовлює інколи несвідому маніпуляцію — підміну фактів — історичними свідченнями, подій — фактами, зокрема фактами культовими, медійними, що призводить, зрештою, до домінування в історії мистецтва суб’єктивного, релігійного або ж ідеологічного чинника. На численних прикладах з історії світового й українського театру виявлено зразки історії, написаної всупереч фактам (коли ігнорування відмінностей між свідченнями і різними статусами факту — факт, подія, реліквія, прецедент тощо — призводить до створення історичних міфів, панування яких зумовлено, зокрема, імперськими впливами), і продемонстровано можливості застосування методу дійового аналізу в історії театру. Розгляд історії перформативного мистецтва під кутом зору подієвої історії створює передумови для зміни порядку денного і розширення рубрик — переліку запитань, відповіді на які мусять збагатити не лише мистецтвознавство, а й мистецьку практику, знання не лише про минуле театру, а й про його сучасний стан.
Посилання
Barg M. Kategorii i metodyi istoricheskoy nauki. Moskva: Nauka, 1984. 342 s.
Breht B. Dialekticheskaya dramaturgiya // Teatr: Pesyi. Stati. Vyiskazyivaniya: V 5 t. Moskva: Iskusstvo, 1965. S. 51–64.
Breht B. Pyat trudnostey pishuschego pravdu // Teatr: Pesyi. Stati. Vyiskazyivaniya: V 5 t. Moskva: Iskusstvo, 1965. S. 66–81.
Breht B. Rech na pervom mezhdunarodnom kongresse pisateley v zaschitu kulturyi (Parizh, 1935) // Teatr: Pesyi. Stati. Vyiskazyivaniya: V 5 t. Moskva : Iskusstvo, 1965. S. 88–93.
Vanchenko K. Spogady` ukrayins`kogo ly`cediya // Chervony`j shlyax. 1928. # 7. S. 213–231.
Vitg`enshtajn L. Tractatus logico-filosoficus. Filosofs`ki doslidzhennya. Ky`yiv: Osnovy`, 1995. 311 s.
Ershov P. Rezhissura kak prakticheskaya psihologiya: Vzaimodeystvie lyudey v zhizni i na stsene. Moskva: Iskusstvo, 1972. 352 s.
Kareev N. Istoriologiya: Teoriya istoricheskogo protsessa. Moskva: LIBRIKOM, 2011. 328 s.
Kleyn L. Istoriya arheologicheskiy myisli. V 2 t. T. 1. SPb.: Izd-vo S.-Peterb. un-ta, 2011. 688 s.
Knebel M. O tom, chto mne kazhetsya osobenno vazhnyim. Moskva: Iskusstvo, 1971. 520 s.
Knebel M. Poeziya pedagogiki. Moskva: VTO, 1976. 526 s.
Knebel M. Slovo v tvorchestve aktera. 3-e izd. ispr. Moskva: VTO, 1970. 160 s.
Kolingvud R. Dzh. Ideya istoriyi. Ky`yiv: Osnovy`, 1996. 615 s.
Leman H. T. Postdramaticheskiy teatr. Moskva: ABCdesign, 2013. 312 s.
Lotman Yu. Kultura i vzryiv. Semiosfera. SPb.: Iskusstvo, 2000. S. 12–149.
Mamontov Ya. DramaturgIya I. TobIlevicha. Tvori. T. 6: BIografIya. BIblIografIya. Kritika. ArhIvnI materIali. HarkIv, 1931. S. 143–251.
Stanislavskiy K. «Gore ot uma» A. S. Griboedova. Sobranie sochineniy: V 9 t. T. 4: Rabota aktera nad rolyu: Materialyi k knige. Moskva: Iskusstvo, 1991. S. 48–173.
Steshenko I. Istoriya ukrayins`koyi dramy`. Ky`yiv, 1908. 309 s.
Tovstonogov G. A. Chehov «Tri sestryi». Repetitsii spektaklya 12 oktyabrya 1964 goda — 23 yanvarya 1965 goda. Krug myisley: Stati. Rezhisserskie kommentarii. Zapisi repetitsiy. Leningrad: Iskusstvo, 1972. S. 171–223.
Uayt H. Metaistoriya. Istoricheskoe voobrazhenie v Evrope HIH veka. Ekaterinburg: Izd-vo Ural. un-ta, 2002. 528 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олександр Клековкін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
