Спадщина мистецтва Візантії у мозаїчному оздобленні православних храмів одеської єпархії
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2018.152201Ключові слова:
монументальний іконопис, мозаїчні твори, християнське мистецтво, візантійська стилістика, храми ОдесиАнотація
Розглянуто мозаїчні твори сучасних художників А. С. Чаркіна, А. О. Шелюто у храмах Одеси. Проведено стилістичний аналіз монументального мозаїчного іконопису на прикладі проектів, втілених майстрами у контексті всесвітнього християнського мистецтва. Встановлено взаємозв’язок творів одеських мозаїстів із сакральним мистецтвом Візантії окремих періодів. З’ясовано особливості сучасного технологічного процесу набору мозаїчних панно храмів Одеси (прямий і зворотній методи) та їх матеріали. Виявлені характерні особливості підходу А. С. Чаркіна та А. О. Шелюто до створення монументальних ікон. Процес оздоблення церков Одеси мозаїчними творами розглянуто як нову хвилю розвитку християнського мозаїчного мистецтва, заснованого на візантійській стилістиці.
Посилання
Dzyura R. A. Svyato-Georgiyivska tserkva v s. Plyasheva na Rivnenschini yak simvol narodnoyi pam’yati pro kozatstvo / Metodichniy navchalniy posibnik-albom. Rivne, 2018. 28 s., 22 il.
Evseeva L. Istoriya ikonopisi. VI — XX vv. Istoki. Traditsii. Sovremennost / Liliya Evseeva, Natalya Komashko, Mihail Krasilin i dr. Moskva: IP Verhov S. I., 2014. 288 s.
Lazarev V. N. Vizantiyskaya zhivopis, Moskva: Nauka, 1971. 408 s.
Lazarev V. N. Istoriya vizantiyskoy zhivopisi. Moskva: Iskusstvo, 1986. 550 s.
Lazarev V. N. Iskusstvo Novgoroda. Moskva: Iskusstvo, 1947. 179 s., il.
Nesselshtraus Ts. Iskusstvo rannego Srednevekovya. Sankt-Peterburg: Azbuka, 2000. 384 s.: il. Tarasenko O. A. Misterii modernizma. Nasledie Drevney Rusi v zhivopisi moderna i avangarda. Odessa: Abrikos, 2004. 300 s.
Florenskiy P. Ikonostas. Izbrannyie trudyi po iskusstvu. Sankt-Peterburg: Mifril, 1993, 365 s.
Hramyi i monastyiri Odessyi i Odesskoy oblasti: Vyip. 3. / A. Yatsiy i dr. Odessa: TES, 2012. 432 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ганна Акрідина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.