Bauhaus Totaltheater: постаті, принципи, практика
DOI:
https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2017.142255Ключові слова:
театр «Баугауз», тотальний театр, творчість Вальтера Гропіуса, творчість Лотара Шреєра, творчіст Оскара Шлеммера, творчість Ласло Моголі-НадяАнотація
Окреслено особливості естетики творців Bauhaus Totaltheater, його прямі й опосередковані зв’язки з ідеями Ріхарда Вагнера, футуристів і дадаїстів, виокремлено засадничі принципи:
- театр минулого (розмовна драма) був театром конкретних типів, котрі пропагували за допомогою сконструйованої дії релігійний культ або здійснювали державну рекламу;
- новий театр, тотальний театр майбутнього, базується на абстракції, механізації і дії (Aktionsdrama), а не на слові драматурга, як було раніше; метою творчості актора є створення образу у дії всіх людей, а не типів, як було у театрі середньовіччя;
- образ — це нова реальність, створена за власними правилами й організована на основі комбінування елементів (монтаж, колаж, повтор, паралелізм, варіювання, перевертання, асоціювання тощо); отже, акторові, який не володіє досконало своїм тілом, не місце у театрі майбутнього.
Театральні концепції «Баугауза» дістали відгук і в українському театрі, про що свідчить програмна стаття Анатоля Петрицького.
Тип театру, реалізований «Баугазом», Патріс Паві відносить до механічного театру, ведучи його родовід від «театру ляльок й театру предметів, де акторів замінено на анімаційні фіґури, автомати й механізми», від Герона Александрійського (І століття), екпериментів Тореллі (XVI століття), ярмаркових ігрищ (XVIII–XIX століть), надмаріонетки Гордона Крейґа, футуристичної сценографії Енріко Прамполіні аж до сучасного мультимедійного театру.
Однак, незважаючи на ознаки подібності між експериментами «Баугауза», футуристів, дадаїстів і творців сучасного перформансу, між ними так само можна виявити й істотні відмінності.
Найголовнішу з них зумовлено бунтівною, скандальною соціальною орієнтацією футуризму, дадаїзму й акційного мистецтва, в основі якої лежали анархістські ідеї, аж до прямого цитування Михайла Бакуніна і Петра Кропоткіна. На відміну від них, в основі сценічних ідей «Баугауза» лежав технологічно озброєний і прагматично орієнтований на ринок підхід.
Посилання
Bazanov V. Stsena XX veka [Bazanov V. 20th century stage]. Leningrad, 1990. 240 s.
Berezkin V. Teatr hudozhnika: Rossiya. Germaniya [Berezkin V. Theatre of an artist: Russia. Germany]. Moskva, 2007. 464 s.
Pavi P. Slovnyk teatru [Pavis P. Dictionary of the theatre]. L’viv, 2006. 640 s.
Petryts’kyy An. Oformlennya stseny suchasnoho teatru [Petrytskyi An. Set design of contemporary theatre] // Nova generatsiya [New generation]. 1930. # 1. S. 40–42.
Piskator E. Politicheskiy teatr [Piscator E. Political theatre]. Moskva, 1934. 264 s.
Rishar L. Entsiklopediya ekspressionizma: Zhivopis i grafika. Skulptura. Arhitektura. Literatura. Dramaturgiya. Teatr. Kino. Muzyika [Richard L. Encyclopedia of expressionism: Fine art and graphics. Sculpture. Architecture. Literature. Drama. Theatre. Cinema. Music]. Moskva, 2003. 432 s.
Zolotuhin V. Rouzli Goldberg: «Performans stoit ne na obochine, a v samom tsentre iskusstva ХХ veka» [Zolotukhin V. Roselee Goldberg, “Performance stands not on the side, but at the very center of 20th century art”] // Teatr [Theatre]. 2010. # 1. S. 152–155.
Saveleva N. Stsenografiya prazdnichnoy sredyi. Uroki mehanicheskogo teatra [Savelieva N. Scenography of the festive environment. Lessons of the mechanic theatre] // Teatralnoe prostranstvo: Materialyi konferentsii (1978) [Theatre space: Proceedings of the conference (1978)]. Moskva, 1979. S. 444–451.
Stayn Dzh. L. Suchasna dramaturhiya v teoriyi ta teatral’niy praktytsi: U 3 kn. [Styan J. L. Contemporary drama in the theatre theory and practice: In 3 volumes.] L’viv, 2003. Kn. 3: Ekspresionizm ta epichnyy teatr [Vol. 3: Expressionasm and epic theatre]. 288 s.
Shreyer L. Ekspressionistskaya poeziya [Expressionist poetry] // Inostrannaya literature [Foreign literature]. 2011. # 4. S. 91–93.
Buckley J. The Bühnenkunstwerk and the Book: Lothar Schreyer’s Theater Notation // Modernism/ modernity. 2014. Vol. 21. No. 2. P. 407–428.
Moholy-Nagy L. Easel painting, architecture and «Gesamtkunstwerk» // Moholy-Nagy L. Painting, Photography, Film. With a note by H. M. Wingler and a postscript by O. Stelzer. London, 1969. P. 16–19.
Moholy-Nagy L. Theater, Zirkus, Varieté // Bauhaus. 1925. No. 4: Die Bühne im Bauhaus. S. 45–56.
Schlemmer O. Mencsh und Kunstfigur // Bauhaus. 1925. No. 4: Die Bühne im Bauhaus. S. 7–24.
Smith M. W. Schlemmer, Moholy-Nagy, and the Search for the Absolute Stage // Theater. 2002. Vol. 32. No. 3. P. 87–101.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Олександр Клековкін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роти (див. The Effect of Open Access.
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
